Торговець Юлія Іванівна, к.ф.н., доцент кафедри германської філології
Вчений секретар Вченої ради Факультету романо-германської філології
Склад
Якуба Валентина Володимирівна, к.ф.н., доцент, декан факультету романо-германської філології
Козачук Андрій Михайлович, к.ф.н., завідувач кафедри лінгвістики та перекладу
Копитіна Анастасія Сергіївна, д.ф.ф., завідувач кафедри романської філології
Махачашвілі Русудан Кирилевна, д.ф.н., професор, завідувач кафедри германської філології
Цапро Галина Юріївна, к.ф.н., доцент, завідувач кафедри англійської мови та комунікації
Зверева Марина Анатоліївна, к.п.н., заступник декана з науково-методичної та навчальної роботи
Сіваєва Ольга Сергіївна, д.ф.ф., заступник декана з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи
Бобер Наталія Миколаївна, к.ф.н., доцент, заступник декана з наукової роботи
Ноговська Світлана Ноговська, помічник декана з ІКТ, старший викладач кафедри лінгвістики та перекладу
Ольшанський Дмитро Валентинович, к.п.н., доцент, доцент кафедри англійської мови та комунікації
Москалець Олена Олександрівна, к.п.н., доцент, доцент кафедри лінгвістики та перекладу
Шапочкіна Ольга Володимирівна, к.п.н., доцент, доцент кафедри германської філології
Гук Ангеліна Ігорівна, голова студради Факультету
Журавський Павло Ігорович, представник студентства
Абуладзе Мілєна Віталіївна, представник студентства
Наукова комісія
Оргкомітет
Голова Наукової комісії: Колесник Олександр Сергійович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології
Члени:
Палійчук Еліна Олександрівна, к.ф.н., старший викладач кафедри лінгвістики та перекладу
Копитіна Анастасія Сергіївна, доктор філософії з філології, завідувач кафедри романської філології, Голова Наукового товариства Факультету
Тугай Олександра Миколаївна, доктор філософії з філології, доцент кафедри германської філології
Грищенко Олександра Володимирівна, к.ф.н., доцент кафедри англійської мови та комунікації
Члени Наукової комісії
Кафедра лінгвістики та перекладу
Якуба В.В., кандидат філологічних наук, доцент, декан ФРГФ
Гладуш Н.Ф., кандидат філологічних наук, професор
Буніятова І.Р., доктор філологічних наук, професор
Чеснокова Г.В., кандидат філологічних наук, професор
Сніцар В.П., кандидат філологічних наук, доцент
Федотова О.І., кандидат філологічних наук, доцент
Яковенко І.В., кандидат філологічних наук, доцент
Альошина М.Д., кандидат філологічних наук, доцент
Козачук А.М., кандидат філологічних наук, завідувач кафедри лінгвістики та перекладу
Гладуш Н.Ф., кандидат філологічних наук, професор кафедри лінгвістики та перекладу
Кафедра германської філології
Махачашвілі Р.К., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської філології
Гайдаш А.В., доктор філологічних наук, професор
Колесник О.С., доктор філологічних наук, професор
Торговець Ю.І., кандидат філологічних наук, доцент
Бобер Н.М., кандидат філологічних наук, доцент
Тугай О.М., доктор філософії з філології, доцент
Радван Д.В., кандидат філологічних наук, старший викладач
Хайдер Є.М., кандидат філологічних наук, доцент
Кафедра англійської мови та комунікації
Цапро Г.Ю., кандидат філологічних наук, завідувач кафедри англійської мови та комунікації
Висоцька О.А., кандидат філологічних наук, доцент
Грищенко О.В., кандидат філологічних наук, доцент
Гуменюк Н.Г., кандидат філологічних наук, доцент
Солдатова Л.П., кандидат філологічних наук, доцент
Шкарбан І.В., кандидат філологічних наук, доцент
Кафедра романської філології
Ласка І.В., кандидат філологічних наук, доцент
Девос А.О., кандидат філологічних наук, доцент
Копитіна А.С., доктор філософії з філології, завідувач кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства
Діяльність
Установчі збори членів Наукової комісії Факультету
16 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулися перші установчі збори членів Наукової комісії. У зборах прийняло участь 32 визнані професіонали з досвідом дослідницької роботи за спеціальністю 035 «Філологія». На порядку денному стояло питання про обрання відкритим голосуванням голови та членів оргкомітету Наукової комісії Факультету.
На посаду голови було висунуто кандидатуру Колесника Олександра Сергійовича, доктора філологічних наук, професора, професора кафедри германської філології. В Університеті Грінченка Олександр Сергійович працює з 2014 року. Є членом двох спеціалізованих вчених рад, успішно керує дослідженнями аспірантів, є автором декількох монографій, статей у наукометричних базах Scopus та Web of Science, є головним редактором факультетського видання Studia Philologica.
В оргкомітет Наукової комісії було запропоновано по одному представнику від кожної кафедри: Грищенко Олену Володимирівну, к.філ.н. (кафедра англійської мови та комунікації); Копитіну Анастасію Сергіївну, доктора філософії з філології (кафедра романо-германської філології та порівняльно-типологічного мовознавства); Тугай Олександру Миколаївну, доктора філософії з філології (кафедра германської філології); Гладуш Надію Федорівну, к.філ.н. (кафедра лінгвістики та перекладу).
Відбулося відкрите голосування і простою більшістю голосів всі запропоновані кандидатури були схвалені.
Вітаємо вельмишановних Олександра Сергійовича, Олену Володимирівну, Анастасію Сергіївну, Олександру Миколаївну й Еліну Олександрівну й сподіваємось на плідну наукову співпрацю!
Обговорення дисертації Городілової Т.М. 21.03.2024
ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ГОРОДІЛОВОЇ Т. М. НА ТЕМУ:
«ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ЗАПЕРЕЧЕННЯ В ІСТОРІЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ»
21 березня 2024 року на Факультеті романо-германської філології відбулося чергове засідання Наукової комісії. У роботі комісії взяли участь 34 науково-педагогічних працівники. Серед них: 5 докторів наук, 4 доктори філософії і 25 кандидатів філологічних наук. На порядок денний було винесено питання про обговорення дисертації Городілової Т. М. на тему: «Граматичні засоби вираження категорії заперечення в історії німецької мови: структура та функціонування» (спеціальність 035 «Філологія»), поданої на здобуття ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Буніятова І. Р., доктор філологічних наук, професор, професор кафедри лінгвістики та перекладу.
У своєму виступі Городілова Т. М. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що еволюційний шлях розвитку реченнєвого заперечення в історії німецької мови репрезентовано послідовністю змін, засвідчену скороченням заперечних елементів, появою нових категоріальних одиниць завдяки перетворенню займенників, прислівників тощо. Провідну роль у трансформації моделі заперечення німецької мови відіграв принцип граматичної надлишковості у діахронній перспективі, з поступовим усуненням надлишкових структурних елементів, що свідчить на користь еволюційного пояснення змін, які мали місце в історії германських мов.
Презентація результатів дослідження Городілова Т. М. стала предметом жвавого обговорення серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від Махачашвілі Р. К., доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри германської філології, Якуби В. В., кандидата філологічних наук, доцента, декана Факультету романо-германської філології, Колесника О. С., доктора філологічних наук, професора, професора кафедри германської філології, Шапочкіної О. В., кандидата педагогічних наук, доцента, доцента кафедри германської філології, Тугай О. М., доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія.
Надано загальну позитивну оцінку дисертації Городілової Т. М. Варто зазначити, що членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження, усунення яких дозволить удосконалити здійснене дослідження. Зауваження надійшли від Колесника О. С., доктора філологічних наук, професора, професора кафедри германської філології, Махачашвілі Р. К., доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри германської філології. Однак висловлені зауваження не применшують цінності дослідження, яке є цілісним, завершеним, самостійним і значною мірою збагачує рецепцію функціонування заперечного речення у діахронії.
Наприкінці обговорення дисертаційну працю підтримала науковий керівник, доктор філологічних наук професор Буніятова Ізабелла Рафаїлівна. Професор Буніятова І. Р. зазначила, що системний підхід, застосований дисертанткою для вивчення заперечного речення у діахронному аспекті, дасть змогу розв’язати низку інших питань історичного синтаксису німецької мови, зокрема, становлення порядку слів у простому і складному реченнях.
Після обговорення результатів дослідження Городілової Т. М. на тему «Граматичні засоби вираження категорії заперечення в історії німецької мови: структура та функціонування» члени Наукової комісії одноголосно прийняли рішення про те, що представлена робота є надзвичайно актуальним якісним дослідженням, що відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (галузь знань 03 Гуманітарні науки).
Обговорення дисертації Сіваєвої О.С. 21.03.2024
ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ СІВАЄВОЇ О.С. НА ТЕМУ:
«ВЕРБАЛІЗАЦІЯ HEALTH В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОРІ»
21 березня 2024 року на Факультеті романо-германської філології відбулося чергове засідання Наукової комісії. У роботі комісії взяло участь 34 науково-педагогічних працівників. Серед них: 4 доктори наук і 30 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Сіваєвої О.С. на тему: «Вербалізація HEALTH в англомовному медійному дискурсивному просторі» (спеціальність 035 «Філологія»), поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Цапро Г.Ю., кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської мови та комунікації Факультету романо-германської філології (10.02.04 – германські мови). У своєму виступі Сіваєва О.С. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що зростаючий інтерес до цієї проблематики пояснюється потребою зрозуміти, як здоров'я представляється і сприймається в медійних матеріалах на різних етапах розвитку суспільства. Методи корпусної лінгвістики дозволяють систематично аналізувати великі обсяги медійних текстів з лемою HEALTH, виявляти найчастотніші колокації з лемою HEALTH, а також досліджувати зміни у вербалізації леми HEALTH протягом часу. Додавання дискурсивного аналізу дозволяє розуміти контекстуальні та соціокультурні чинники, що впливають та інтерпретацію леми HEALTH в медійному просторі суспільно-політичної преси і таблоїдів за часові періоди 1980-х, 2000-х та 2020–2021 років, що дозволяє не лише виявляти різницю у вербалізації HEALTH, але й розуміти зміни у сприйнятті здоров'я та його ролі в сучасному медійному просторі.
Презентація результатів дослідження Сіваєвої О.С. стала предметом жвавого обговорення серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Махачашвілі Р.К., доктора філологічних наук, доцента; Чеснокової Г.В., кандидата філологічних наук, професора; Палійчук Е. О., кандидата філологічних наук.
Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Сіваєвої О.С. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження, усунення яких дозволить удосконалити роботу. Зауваження надійшли від Якуби В.В., кандидата філологічних наук, професора; Чеснокової Г.В., кандидата філологічних наук, професора.
Наприкінці обговорення дисертаційну роботу підтримала науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Цапро Г.Ю.
Після обговорення результатів дослідження Сіваєвої О.С. з теми «Вербалізація HEALTH в англомовному медійному дискурсивному просторі» члени Наукової комісії одноголосно прийняли рішення про те, що представлена робота є надзвичайно актуальним якісним дослідженням, що відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».
Обговорення дисертації Гольцевої М.І. 24.03.2023
ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ГОЛЬЦЕВОЇ М.І. НА ТЕМУ:
«АНГЛОМОВНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ДИСКУРС РАДИ БЕЗПЕКИ ООН: СТРУКТУРА І ПРАГМАТИКА»
24 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося чергове засідання Наукової комісії. У роботі комісії взяло участь 23 науково-педагогічних працівника. Серед них: 4 доктори наук і 19 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Гольцевої М. І. на тему: «Англомовний дипломатичний дискурс Ради Безпеки ООН: структура і прагматика» (спеціальність 035 «Філологія»), поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Колесник О.С., д. філ. н., професор кафедри германської філології.
У своєму виступі Гольцева М.І. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що дискурс взагалі, і дипломатичний зокрема, є віддзеркаленням світоглядних цінностей, політичних орієнтирів, духовної та матеріальної культури, ступеня свободи; і постає діахронно змінним. Тож звернення до питань дискурсу є на часі і присвячені йому розвідки потенційно плідні.
Презентація результатів дослідження Гольцевої М.І. стала предметом жвавого обговорення серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Махачашвілі Р.К., доктора філологічних наук, доцента; Чеснокової Г.В., кандидата філологічних наук, професора; Палійчук Еліни Олександрівни, кандидата філологічних наук.
Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Гольцевої М.І. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження, усунення яких дозволить удосконалити роботу. Зауваження надійшли від Якуби В.В., кандидата філологічних наук, професора; Підіпригори Ю. Г., кандидата філологічних наук, доцента.
Наприкінці обговорення дисертаційну роботу підтримав науковий керівник професор Колесник О.С.
Після обговорення результатів дослідження Гольцевої М.І. з теми «Англомовний дипломатичний дискурс Ради Безпеки ООН: структура і прагматика» члени Наукової комісії одноголосно прийняли рішення про те, що представлена робота є надзвичайно актуальним якісним дослідженням, що відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».
Обговорення дисертації Слєпушової А.І. 24.03.2023
ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ СЛЄПУШОВОЇ А.І. НА ТЕМУ:
«ІДІОЛЕКТ ПЕРСОНАЖІВ АМЕРИКАНСЬКИХ АНІМАЦІЙНИХ СЕРІАЛІВ»
24 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося чергове засідання Наукової комісії. У роботі комісії прийняло участь 23 науково-педагогічних працівника. Серед них: 4 доктори наук і 19 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Слєпушової Ангеліни Ігорівни на тему «Ідіолект персонажів американських анімаційних серіалів», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». (Науковий керівник: Цапро Г.Ю., к. філ. н., завідувачка кафедри англійської мови та комунікації).
У своєму виступі Слєпушова А. І. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що актуальність обговорюваної наукової проблеми зумовлена необхідністю вивчення ідіолекту та фамілекту американських анімаційних серіалів та виявлення стратегій їх відображення, які допомагають відтворити неповторність та яскравість мовлення персонажів.
Презентація результатів дослідження Слєпушової А. І викликала велику зацікавленість серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Палійчук Е. О., к. філ. н., Колесник О. С., д. філ. н., Маціяшко
Т. Г., д. пед. н.
Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Слєпушової А. І. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження від Якуби В. В., к. філ. н., Чеснокової Г.В. к. філ. н, Махачашвілі Р. К., д. філ. н. щодо структуризації методів дослідження та обґрунтування новизни дослідження. Таким чином було прийнято рішення змінити тему дослідження на «Ідіолект і фамілект американських анімаційних серіалів», оскільки поняття «фамілект» ще не розглядалось в науковому дискурсі. Але всі члени комісії підкреслили думку про те, що вказані недоліки суттєво не впливають на загальний позитивний висновок щодо цієї завершеної та самостійно виконаної роботи і не знижують її цінність.
Після обговорення результатів дослідження Слєпушової А. на тему: «Ідіолект персонажів американських анімаційних серіалів» члени Наукової комісії прийняли рішення про те, що представлена робота є самостійною, містить усі ознаки якісного дослідження, має суттєву новизну й практичну значущість, відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».
Обговорення дисертації Бахтіної А.О. 17.03.2023
ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ БАХТІНОЇ А.О. НА ТЕМУ:
«ПОЛІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ EMOJI В КОМП’ЮТЕРНОМУ БУТТІ
(на матеріалі сучасних європейських мов)»
17 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося перше засідання Наукової комісії. У роботі комісії взяло участь 32 науково-педагогічних працівника. Серед них: 5 докторів наук і 27 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Бахтіної Анни Олегівни на тему «ПОЛІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ EMOJI В КОМП’ЮТЕРНОМУ БУТТІ (на матеріалі сучасних європейських мов)» (спеціальність 035 «Філологія»), поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Махачашвілі Р.К., д.філ. н., завідувачка кафедри германської філології.
У своєму виступі Бахтіна А.О. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що актуальність обговорюваної наукової проблеми зумовлена тим, що полілатеральність передбачається як у плані вираження знака, так і в плані змісту. Однак, якщо emoji за планом вираження з урахуванням цифрової кодифікації стає універсальним знаком, верифікованим у комп’ютерному бутті
за допомогою Юнікоду, то план змісту, який розкривається через вербальне вираження, втрачає свою універсальність і узалежнюється від різних лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників, притаманних конкретній
природній мові. А останнє, у свою чергу, й ускладнює інтерпретацію та перцепцію знаків emoji в цифровому варіанті, оскільки є суттєві розходження на етнічному рівні. Останнє дозволило в процесі генерування знака emoji
номінувати Гіпотезу лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа фундаментальною – такою, яка і в штучних мовах має відігравати важливу роль для подальшого генерування мови. Верифікацію означеного підходу в дисертації було
розширено до формального (структурного) рівня, оскільки верифікація експериментів відбувалася за допомогою логічних та математичних функцій, а також логокомбінаторного принципу, так і до феноменологічного рівня – з метою експлікації мови як буття та навпаки, з акцентуацією на синкретичність понять «мова-буття».
А останнє, у свою чергу, й ускладнює інтерпретацію та перцепцію знаків emoji в цифровому варіанті, оскільки є суттєві розходження на етнічному рівні. У розкритті завдань дослідження Бахтіна А.О. провела всебічний аналіз механізмів конструкцій “emoji” у перекодуванні з природних мов у штучні, що дозволило розкрити інноваційну концепцію мовної трансідентичності emoji, а також специфіку перекодування понять у “emoji” з природних мов.
Усе зазначене дозволило дисертантці вперше експериментальним шляхом, з урахуванням усіх попередніх висновків та результатів експериментів стосовно перцепції та інтерпретації emoji, структурного та феноменологічного рівнів оптичних знаків, створити цифрову матрицю знака emoji.
Презентація результатів дослідження Бахтіної А.О. викликала велику зацікавленість та жваву дискусію серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Тугай Олександри Миколаївни, доктора філософії з філології, Палійчук Еліни Олександрівни, к.філ.н., Бобер Наталії Миколаївни, к.філ.н.
Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Бахтіної А.О. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження, усунення яких дозволить удосконалити роботу. Зауваження надійшли від Цапро Галини Юріївни, к.філ.н., Підіпригори Юлії Георгіївни, к.філ.н.
Наприкінці обговорення дисертаційну роботу Бахтіної А.О. підтримала науковий керівник професор Махачашвілі Р.К. Вона зазначила, що робота має надзвичайну актуальність у сучасному житті: «Є велика проблема зі семантизацією, кодуванням та розкодуванням знаків emoji у великих корпусах текстів. Корпусні інструменти їх не бачать. Тобто корпусні інструменти захоплюють масиви текстів, і залишаються лакуни саме зі знаками emoji. Нині ми всі пишемо за допомогою emoji, і пишемо їх різними мовами. Тому результати експериментів дисертантки дозволяють, по-перше, випрацювати відносно надійну динамічну систему тегування emoji для корпусних інструментів, яка дозволить їх розпізнавати і розшифровувати, тому що лейбла Юнікоду для цього недостатньо, по-друге, ця система тегування дозволить тренувати нейронну мережу».
Були оприлюднені тексти рецензій від Вінтонова Михайла Олексійовича, д.філ.н., професора, завідувача кафедри української філології Факультету української філології, культури і мистецтва та Бобер Наталії Миколаївни, к.філ.н., доцента кафедри германської філології ФРГФ.
Після обговорення результатів дослідження Бахтіної А.О. з теми «Полілатеральність emoji у комп’ютерному бутті (на матеріалі сучасних європейських мов)» члени Наукової комісії одноголосно прийняли рішення про те, що представлена робота є надзвичайно актуальним якісним дослідженням, що відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».
Обговорення дисертації Білик К.М. 17.03.2023
ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ БІЛИК К.М. НА ТЕМУ:
«ЖАНР «НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ» У СУЧАСНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ»
17 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося перше засідання Наукової комісії. У роботі комісії прийняло участь 32 науково-педагогічних працівника. Серед них: 5 докторів наук і 27 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Білик Катерини Миколаївни на тему «ЖАНР «НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ» У СУЧАСНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». (Науковий керівник: Махачашвілі Р. К., д. філ. н., завідувачка кафедри германської філології).
У своєму виступі Білик К. М. представила зміст дисертації та висновки дослідження. Дисертантка підкреслила, що останнім часом у потоці інформаційно-комунікаційних технологій питання лінгвістичних особливостей у різних типах дискурсу все частіше стає предметом особливої уваги з боку лінгвістів, філологів. Вивчення медіатекстів обумовлене тенденцією досліджувати мову з комунікативної позиції, з огляду на закономірності мовного спілкування. Інтерпретація медіатексту учасниками комунікативного процесу, використання особливої лексики, притаманної медіатекстам жанру «Надзвичайні новини», відображають суть модифікації мовного середовища.
У розкритті завдань дослідження Білик К. М. обґрунтувала теоретико-методологічні основи дослідження проблеми медіатекстів у сучасному європейському медіапросторі; охарактеризувала та класифікувала медіатексти жанру «Надзвичайні новини»; проаналізувала вибір цифрових інструментів дослідження текстів жанру «Надзвичайні новини» у сучасному європейському медіадискурсі; дослідила особливості застосування текстів жанру «Надзвичайні новини» у сучасному європейському медіадискурсі; здійснила порівняльний аналіз особливостей застосування текстів жанру «Надзвичайні новини» у французькому, англійському, українському медіадискурсах.
Результати дослідження Білик К. М. стали предметом грунтовного професійного обговорення серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Колесника О.С., д.філ.н., професора, Якуби В.В., к.філ.н., професора, Чеснокової Г. В., к.філ.н., Палійчук Е. О., к.філ.н.
Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Білик К. М. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження (Цапро Г.Ю., к.філ.н., Зверева М.А., к.пед.н., доцент). Але всі члени комісії підкреслили думку про те, що вказані недоліки суттєво не впливають на загальний позитивний висновок щодо цієї завершеної та самостійно виконаної роботи і не знижують її цінність.
Науковий керівник професор Махачашвілі Р.К. зазначила, що зміст роботи відповідає зазначеній темі дослідження, обрано необхідні класичні й сучасні джерела в достатній кількості, результати дослідження є оригінальними й цікавими та влучно продемонстровані у вигляді наочних діаграм, статистичних даних, таблиць. Визначеної мети дослідження досягнуто, поставлені завдання виконано, текст належним чином оформлено.
Під час обговорення дисертації були оприлюднені текст рецензії від Семеніста І. В., д.філ.н. та Девос А. О. к.філ. н.
Після обговорення результатів дослідження Білик К.М. дисертації на тему: «ЖАНР «НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ» У СУЧАСНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ», члени Наукової комісії прийняли рішення про те, що представлена робота є самостійною, містить усі ознаки якісного дослідження, має суттєву новизну й практичну значущість, відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».
Методична комісія
Оргкомітет
Голова Методичної комісії: Мосьпан Наталя Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри лінгвістики та перекладу
Члени:
Шапочкіна Ольга Володимирівна, к.п.н., доцент кафедри германської філології
Шкарбан Інна Володимирівна, к.ф.н., доцент кафедри англійської мови та комунікації
Члени Методичної комісії
Кафедра англійської мови та комунікації
Дячок Н.В.
Ольшанський Д.В.
Прокопчук М.М.
Соколовська С.В.
Соловей Л.С.
Діяльність
Установчі збори Методичної комісії Факультету
31 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулися перші установчі збори членів Методичної комісії. У зборах прийняло участь 24 визнаних професіонали з досвідом дослідницької роботи в галузі методики навчання іноземних мов. На порядку денному стояло питання про обрання відкритим голосуванням голови та членів оргкомітету Методичної комісії Факультету.
На посаду голови було висунуто кандидатуру Мосьпан Наталі Вікторівни, доктора педагогічних наук, доцента, професора кафедри лінгвістики та перекладу. В Університеті Грінченка Наталя Вікторівна працює з 2010 року. Є автором декількох монографій, підручників і навчальних посібників, статей у наукометричних базах Скопус, є головним редактором Наукового журналу The Modern Higher Education Review, який входить до переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»).
В оргкомітет Методичної комісії було запропоновано по одному представнику від кожної кафедри: Шкарбан Інна Володимирівна, кандидат філологічних наук (кафедра англійської мови та комунікації); Шапочкіна Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, (кафедра германської філології); Матвейченко Вікторія Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент (кафедра лінгвістики та перекладу).
Відбулося відкрите голосування і простою більшістю голосів всі запропоновані кандидатури були схвалені.
Вітаємо вельмишановних Наталю Вікторівну, Інну Володимирівну, Віту Петрівну, Ольгу Володимирівну й Вікторію Вікторівну й сподіваємось на плідну наукову співпрацю!