Установчі збори членів Наукової комісії Факультету

16 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулися перші установчі збори членів Наукової комісії. У зборах прийняло участь 32 визнаних професіонали з досвідом дослідницької роботи за спеціальністю 035 «Філологія». На порядку денному стояло питання про обрання відкритим голосуванням голови та членів оргкомітету Наукової комісії Факультету.

На посаду голови було висунуто кандидатуру Колесника Олександра Сергійовича, доктора філологічних наук, професора, професора кафедри германської філології. В Університеті Грінченка Олександр Сергійович працює з 2014 року. Є членом двох спеціалізованих вчених рад, успішно керує дослідженнями аспірантів, є автором декількох монографій, статей у наукометричних базах Scopus та Web of Science, є головним редактором факультетського видання Studia Philologica.

В оргкомітет Наукової комісії було запропоновано по одному представнику від кожної кафедри: Грищенко Олену Володимирівну, к.філ.н. (кафедра англійської мови та комунікації); Копитіну Анастасію Сергіївну, доктора філософії з філології (кафедра романо-германської філології та порівняльно-типологічного мовознавства); Тугай Олександру Миколаївну, доктора філософії з філології (кафедра германської філології); Палійчук Еліну Олександрівну, к.філ.н. (кафедра лінгвістики та перекладу).

Відбулося відкрите голосування і простою більшістю голосів всі запропоновані кандидатури були схвалені.

Вітаємо вельмишановних Олександра Сергійовича, Олену Володимирівну, Анастасію Сергіївну, Олександру Миколаївну й Еліну Олександрівну й сподіваємось на плідну наукову співпрацю!

Обговорення дисертації Гольцевої М.І. 24.03.2023

ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ГОЛЬЦЕВОЇ М.І. НА ТЕМУ:
«АНГЛОМОВНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ДИСКУРС РАДИ БЕЗПЕКИ ООН: СТРУКТУРА І ПРАГМАТИКА»

24 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося чергове засідання Наукової комісії. У роботі комісії взяло участь 23 науково-педагогічних працівника. Серед них: 4 доктори наук і 19 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Гольцевої М. І. на тему: «Англомовний дипломатичний дискурс Ради Безпеки ООН: структура і прагматика» (спеціальність 035 «Філологія»), поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Колесник О.С., д. філ. н., професор кафедри германської філології.

У своєму виступі Гольцева М.І. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що дискурс взагалі, і дипломатичний зокрема, є віддзеркаленням світоглядних цінностей, політичних орієнтирів, духовної та матеріальної культури, ступеня свободи; і постає діахронно змінним. Тож звернення до питань дискурсу є на часі і присвячені йому розвідки потенційно плідні.

Презентація результатів дослідження Гольцевої М.І. стала предметом жвавого обговорення серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Махачашвілі Р.К., доктора філологічних наук, доцента; Чеснокової Г.В., кандидата філологічних наук, професора; Палійчук Еліни Олександрівни, кандидата філологічних наук.

Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Гольцевої М.І. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження, усунення яких дозволить удосконалити роботу. Зауваження надійшли від Якуби В.В., кандидата філологічних наук, професора; Підіпригори Ю. Г., кандидата філологічних наук, доцента.

Наприкінці обговорення дисертаційну роботу підтримав науковий керівник професор Колесник О.С.

Після обговорення результатів дослідження Гольцевої М.І. з теми «Англомовний дипломатичний дискурс Ради Безпеки ООН: структура і прагматика» члени Наукової комісії одноголосно прийняли рішення про те, що представлена робота є надзвичайно актуальним якісним дослідженням, що відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».

Обговорення дисертації Слєпушової А.І. 24.03.2023

ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ СЛЄПУШОВОЇ А.І. НА ТЕМУ:
«ІДІОЛЕКТ ПЕРСОНАЖІВ АМЕРИКАНСЬКИХ АНІМАЦІЙНИХ СЕРІАЛІВ»

24 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося чергове засідання Наукової комісії. У роботі комісії прийняло участь 23 науково-педагогічних працівника. Серед них: 4 доктори наук і 19 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Слєпушової Ангеліни Ігорівни на тему «Ідіолект персонажів американських анімаційних серіалів», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». (Науковий керівник: Цапро Г.Ю., к. філ. н., завідувачка кафедри англійської мови та комунікації).

У своєму виступі Слєпушова А. І. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що актуальність обговорюваної наукової проблеми зумовлена необхідністю вивчення ідіолекту та фамілекту американських анімаційних серіалів та виявлення стратегій їх відображення, які допомагають відтворити неповторність та яскравість мовлення персонажів.

Презентація результатів дослідження Слєпушової А. І викликала велику зацікавленість серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Палійчук Е. О., к. філ. н., Колесник О. С., д. філ. н., Маціяшко
Т. Г., д. пед. н.

Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Слєпушової А. І. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження від Якуби В. В., к. філ. н., Чеснокової Г.В. к. філ. н, Махачашвілі Р. К., д. філ. н. щодо структуризації методів дослідження та обґрунтування новизни дослідження. Таким чином було прийнято рішення змінити тему дослідження на «Ідіолект і фамілект американських анімаційних серіалів», оскільки поняття «фамілект» ще не розглядалось в науковому дискурсі. Але всі члени комісії підкреслили думку про те, що вказані недоліки суттєво не впливають на загальний позитивний висновок щодо цієї завершеної та самостійно виконаної роботи і не знижують її цінність.

Після обговорення результатів дослідження Слєпушової А. на тему: «Ідіолект персонажів американських анімаційних серіалів» члени Наукової комісії прийняли рішення про те, що представлена робота є самостійною, містить усі ознаки якісного дослідження, має суттєву новизну й практичну значущість, відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».

Обговорення дисертації Бахтіної А.О. 17.03.2023

ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ БАХТІНОЇ А.О. НА ТЕМУ:

«ПОЛІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ EMOJI В КОМП’ЮТЕРНОМУ БУТТІ 

(на матеріалі сучасних європейських мов)»

17 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося перше засідання Наукової комісії. У роботі комісії взяло участь 32 науково-педагогічних працівника. Серед них: 5 докторів наук і 27 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Бахтіної Анни Олегівни на тему «ПОЛІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ EMOJI В КОМП’ЮТЕРНОМУ БУТТІ (на матеріалі сучасних європейських мов)» (спеціальність 035 «Філологія»), поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Махачашвілі Р.К., д.філ. н., завідувачка кафедри германської філології.

У своєму виступі Бахтіна А.О. коротко виклала зміст дисертації та висновки, одержані в результаті дослідження. Дисертантка підкреслила, що актуальність обговорюваної наукової проблеми зумовлена тим, що полілатеральність передбачається як у плані вираження знака, так і в плані змісту. Однак, якщо emoji за планом вираження з урахуванням цифрової кодифікації стає універсальним знаком, верифікованим у комп’ютерному бутті
за допомогою Юнікоду, то план змісту, який розкривається через вербальне вираження, втрачає свою універсальність і узалежнюється від різних лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників, притаманних конкретній
природній мові. А останнє, у свою чергу, й ускладнює інтерпретацію та перцепцію знаків emoji в цифровому варіанті, оскільки є суттєві розходження на етнічному рівні. Останнє дозволило в процесі генерування знака emoji
номінувати Гіпотезу лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа фундаментальною – такою, яка і в штучних мовах має відігравати важливу роль для подальшого генерування мови. Верифікацію означеного підходу в дисертації було
розширено до формального (структурного) рівня, оскільки верифікація експериментів відбувалася за допомогою логічних та математичних функцій, а також логокомбінаторного принципу, так і до феноменологічного рівня – з метою експлікації мови як буття та навпаки, з акцентуацією на синкретичність понять «мова-буття».

А останнє, у свою чергу, й ускладнює інтерпретацію та перцепцію знаків emoji в цифровому варіанті, оскільки є суттєві розходження на етнічному рівні. У розкритті завдань дослідження Бахтіна А.О. провела всебічний аналіз механізмів конструкцій “emoji” у перекодуванні з природних мов у штучні, що дозволило розкрити інноваційну концепцію мовної трансідентичності emoji, а також специфіку перекодування понять у “emoji” з природних мов.

Усе зазначене дозволило дисертантці вперше експериментальним шляхом, з урахуванням усіх попередніх висновків та результатів експериментів стосовно перцепції та інтерпретації emoji, структурного та феноменологічного рівнів оптичних знаків, створити цифрову матрицю знака emoji.

Презентація результатів дослідження Бахтіної А.О. викликала велику зацікавленість та жваву дискусію серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від:  Тугай Олександри Миколаївни, доктора філософії з філології, Палійчук Еліни Олександрівни, к.філ.н., Бобер Наталії Миколаївни, к.філ.н.

Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Бахтіної А.О. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження, усунення яких дозволить удосконалити роботу. Зауваження надійшли від Цапро Галини Юріївни, к.філ.н., Підіпригори Юлії Георгіївни, к.філ.н.

Наприкінці обговорення дисертаційну роботу Бахтіної А.О. підтримала науковий керівник професор Махачашвілі Р.К. Вона зазначила, що робота має надзвичайну актуальність у сучасному житті: «Є велика проблема зі семантизацією, кодуванням та розкодуванням знаків emoji у великих корпусах текстів. Корпусні інструменти їх не бачать. Тобто корпусні інструменти захоплюють масиви текстів, і залишаються лакуни саме зі знаками emoji. Нині ми всі пишемо за допомогою emoji, і пишемо їх різними мовами. Тому результати експериментів дисертантки дозволяють, по-перше, випрацювати відносно надійну динамічну систему тегування emoji для корпусних інструментів, яка дозволить їх розпізнавати і розшифровувати, тому що лейбла Юнікоду для цього недостатньо, по-друге, ця система тегування дозволить тренувати нейронну мережу».

Були оприлюднені тексти рецензій від Вінтонова Михайла Олексійовича, д.філ.н., професора, завідувача кафедри української філології Факультету української філології, культури і мистецтва та Бобер Наталії Миколаївни, к.філ.н., доцента кафедри германської філології ФРГФ.

Після обговорення результатів дослідження Бахтіної А.О. з теми «Полілатеральність emoji у комп’ютерному бутті (на матеріалі сучасних європейських мов)» члени Наукової комісії одноголосно прийняли рішення про те, що представлена робота є надзвичайно актуальним якісним дослідженням, що відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».

Обговорення дисертації Білик К.М. 17.03.2023

ОБГОВОРЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ БІЛИК К.М. НА ТЕМУ:

«ЖАНР «НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ» У СУЧАСНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ»

17 березня 2023 року на Факультеті романо-германської філології відбулося перше засідання Наукової комісії. У роботі комісії прийняло участь 32 науково-педагогічних працівника. Серед них: 5 докторів наук і 27 кандидатів філологічних наук. На порядку денному стояло питання про обговорення дисертації Білик Катерини Миколаївни на тему «ЖАНР «НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ» У СУЧАСНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». (Науковий керівник: Махачашвілі Р. К., д. філ. н., завідувачка кафедри германської філології).

У своєму виступі Білик К. М. представила зміст дисертації та висновки дослідження. Дисертантка підкреслила, що останнім часом у потоці інформаційно-комунікаційних технологій питання лінгвістичних особливостей у різних типах дискурсу все частіше стає предметом особливої уваги з боку лінгвістів, філологів. Вивчення медіатекстів обумовлене тенденцією досліджувати мову з комунікативної позиції, з огляду на закономірності мовного спілкування. Інтерпретація медіатексту учасниками комунікативного процесу, використання особливої лексики, притаманної медіатекстам жанру «Надзвичайні новини», відображають суть модифікації мовного середовища.

У розкритті завдань дослідження Білик К. М. обґрунтувала теоретико-методологічні основи дослідження проблеми медіатекстів у сучасному європейському медіапросторі; охарактеризувала та класифікувала медіатексти жанру «Надзвичайні новини»; проаналізувала вибір цифрових інструментів дослідження текстів жанру «Надзвичайні новини» у сучасному європейському медіадискурсі; дослідила особливості застосування текстів жанру «Надзвичайні новини» у сучасному європейському медіадискурсі; здійснила порівняльний аналіз особливостей застосування текстів жанру «Надзвичайні новини» у французькому, англійському, українському медіадискурсах.

Результати дослідження Білик К. М. стали предметом грунтовного професійного обговорення серед представників Наукової комісії Факультету. Надійшли запитання від: Колесника О.С., д.філ.н., професора, Якуби В.В., к.філ.н., професора, Чеснокової Г. В., к.філ.н., Палійчук Е. О., к.філ.н.

Оцінюючи загалом позитивно дисертаційну роботу Білик К. М. членами Наукової комісії були висловлені деякі зауваження (Цапро Г.Ю., к.філ.н., Зверева М.А., к.пед.н., доцент). Але всі члени комісії підкреслили думку про те, що вказані недоліки суттєво не впливають на загальний позитивний висновок щодо цієї завершеної та самостійно виконаної роботи і не знижують її цінність.

Науковий керівник професор Махачашвілі Р.К. зазначила, що зміст роботи відповідає зазначеній темі дослідження, обрано необхідні класичні й сучасні джерела в достатній кількості, результати дослідження є оригінальними й цікавими та влучно продемонстровані у вигляді наочних діаграм, статистичних даних, таблиць. Визначеної мети дослідження досягнуто, поставлені завдання виконано, текст належним чином оформлено.

Під час обговорення дисертації були оприлюднені текст рецензії від Семеніста І. В., д.філ.н. та Девос А. О. к.філ. н.

Після обговорення результатів дослідження Білик К.М. дисертації на тему: «ЖАНР «НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ» У СУЧАСНОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ», члени Наукової комісії прийняли рішення про те, що представлена робота є самостійною, містить усі ознаки якісного дослідження, має суттєву новизну й практичну значущість, відповідає всім вимогам, й, за умови усунення зауважень, може бути рекомендована до захисту на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія».